7 Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
8 дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвір'я Його!
(Псалом 95:7-8)
28 Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
29 дайте Господу славу Ймення Його, приносьте дарунка й приходьте перед лице Його! Кланяйтеся Господеві в величчі святому!
(1-а хронiки 16:28-29)
Одні люди кажуть:
«Слава Україні!»
Другі відповідають:
«Героям слава!»
А я вас спитаю:
«А де слава Богу?»
Мене зрозуміють тільки одиниці,
По думках інших людей, вони не патріотичні,
Бо не славлять державу і наших героїв,
Не кричать ці гасла, значить не патріоти.
А патріоти ті, хто свою землю любить,
Свій народ найбільше і свою Вітчизну.
Молодці ці люди! А я їх не зовсім підтримую.
Але також чую: «Що ми православні!»
І в мене виникає серйозне питання:
«Чому ж тоді Богу не віддаєте славу?
Україна перша, потім йдуть герої,
Потім кінь і шабля… і люлька йде потім.
А де слава Богу, який дав нам землю,
І дав нам державу, і людей героїв.
Невже православним все це не відомо?
Якому ж тоді, ви, молитесь богу?
Справжні християни за все Бога славлять,
Приносять подяки за людей, за державу,
За землю чудову, за клімат хороший.
Бо їм зрозуміло, що все це від Бога.
Спершу слава Богу і Йому подяка,
Коли всім говорим, що ми християни.
А Господь наказав ще ворогів любити
І не говорим нам героїв хвалити.
Бо справжні герої є також від Бога
І вони виконують Господню роботу.
А все в цьому світі має славить Бога,
Тоді від Нього буде допомога.
І буде держава, буде мир і спокій,
Буде ще й достаток і здоров’я буде.
Буде процвітати той народ, та нація,
Коли Господа будуть прославляти.
Земляки рідненькі я за патріотів
Які хочуть жити в Небесному домі.
Бо там наша країна, там наша держава.
А тут на землі ми є кватиранти.